Прут (річка)

Прут (античні назви—Пората, Пюрет) — річка в Україні (Івано-Франківська та Чернівецька обл.) та на кордоні Молдови з Румунією; ліва притока Дунаю.

Довжина 967 км (на території України — 272 км)

Площа басейну — 27,5 тис. км²

Витоки — на північних схилах хребта Чорногора в Українських Карпатах

У верхів'ях (до Делятина) має гірський характер, біля міста Яремча є водоспад.

Прут судноплавний від міста Леово (Молдова).

Електростанції на Пруті: Снятинська ГЕС

Головні притоки (в межах України): Пістинька, Рибниця, Черемош (праві); Тлумачик, Турка, Чорнява, Черлена, Рингач, Рекітнянка (ліві);

Міста на Пруті: Яремче, Коломия, Снятин, Чернівці

Прут (в давнину лат. Hierasus, Poras) була відома римлянам.

У 12 сторіччі в басейні Прута існували галицько-руські міста — Берладь, Текуч і Малий Галич (нинішній Галац). У 13 сторіччі по Пруту лежала земля берладників (рос.бродники), а при впадінні Бахлуя в Прут на стародавніх картах значиться місто Бради або Бруди (згодом Цецора). В кінці 14 століття на Пруті існувало руське місто Романів Торг (нині Роман).

У славяно-молдавському літописі під 1470 роком згадується перемога воєводи Штефана Великого над татарами у Липника (у верхів'ях річки Чугура). На картах 16 століття в басейні Прута відмічено декілька молдавських міст — Сучава, Німець, Прут, Хролов (пізніше Гирлеу), Бради (пізніше Цецора), Бахлуй і ін., на річці Лопушна — Нуш, Лопушна і Ласти, Луканья (нині Леово), Щелеч (пізніше село Хотешти), Видвиця або Видяча (пізніше Вадуца) на річці Ларге.

У 1513 році через Прут перейшли татари, в 1518 році — перекопський султан Албул, військо якого було розбите і частиною потоплено в Пруті і Чугуре Стефаном IV (Штефаніца). У 1581 році сюди знов вторглися перекопські татари.

У 1563 році через Прут перейшов з козаками князь Дмитро Вишневецький, в 1594 році — Наливайко і Лобода, в 1621 рік — султан Осман, потерпілий поразку під Хотином. У 1653 році на берегах Прута в битві з Молдавією був смертельно поранений син Богдана Хмельницького Тиміш Хмельницький.

У 1711 році відбувся прутський похід Петра І проти турок. Невигідна для Росії Прутська угода, яку вимушений був укласти Петро І-ий з турками 23 липня 1711, після того, як його армія опинилася оточена у селища Гуш.

У похід 1787 року Потьомкин заснував в Слободзії центральний пункт чорноморського війська і в 1791 році помер поблизу Яс.

За Бухарестською угодою 16 травня 1812 року річка Прут стала межею російської Бессарабії. По Паризькому трактату 1856 року пониззя Прута відійшли до Молдавії, але в 1878 році по Берлінському трактату відійшли Росії. У 1917 й 1918 річка була кордоном з УНР з Румунією. В 1918—1944 роках річка належала до Румунії. Після 1944 кордон відновився за 1917 станом з приєднанням північної Буковини до УРСР.