Глибоцький район

Глибоцький район розташований у південній частині Чернівецької області. Площа району — 686 кв. км. На півдні район межує з Румунією, на заході — зі Сторожинецьким, а на сході — з Герцаївським районами Чернівецької області.

Адміністративний центр — селище міського типу Глибока.

За особливостями рельєфу Глибоцький район належить до передгірної зони Чернівецької області і міститься в Прут-Сіретському межиріччі.

Формування рельєфу відбувалося під впливом русла та басейну річки Сірет. Великі ділянки зсувного рельєфу у вигляді вражаючих цирків-амфітеатрів простежуються в долині річки Дерелуй біля сіл Червона Діброва та Валя Кузьміна. Найвищий пагорб Глибоцького району — Кирилівський горб, розташований на південному заході від села Кам'янка. Висота його становить 478 м над рівнем моря.

Клімат району — помірно-континентальний із прохолодною зимою і теплим, помірно вологим літом. Взимку температура може знижуватись до -32°С, а літом підніматись до +35°С.

Найбільшими водними артеріями є річка Сірет та її притока Малий Сірет. Сірет протікає через південний захід району; і довжина його в межах району становить 31 км.

На території району розповсюджені букові ліси. Тут зростають рідкісні рослини, зокрема: беладонна звичайна, венерині черевички, лунарія оживаюча, шафран Гейфелів, тощо. Є також і ендемічні види (лікоподієла заплавна та мажок жовтий).

Для тваринного світу району характерне поширення як степових, так і гірських видів. Тут зустрічаються заєць-русак, лисиця, сойка, зяблик, яструб та шуліка. Значна кількість представників фауни занесена до Червоної книги України.

В районі є сприятливі умови для полювання (лісові масиви Турятського, Їжівського, Кам'янського лісництва) і рибальства (водойми поблизу сіл Турятка, Станівці, Тарашани, Біла Криниця, а також річка Сірет).

До найперспективніших туристичних об'єктів належать:

• дерев'яна церква в селі Луківці — архітектурна пам'ятка XVIII ст., яка була побудована у 1757 році. Ця незвичайна архітектурна споруда збудована без єдиного цвяха. Неподалік церкви зведено дзвіницю;
• Білокриницький собор Успіння Пресвятої Богородиці — кам'яний старообрядницький собор, який було зведено протягом 1900-1908 років за сприяння одного з найбагатших московських купців на прізвище Овсянников. Собор, нині діючий, являє собою відомий архітектурний витвір, створений в традиціях московського зодчества;
• віковий Дуб "Штефана Великого" в селі Валя Кузьміна. Скельний дуб, вік якого — понад 500 років, знаходиться на території Кузьмінського лісництва. За переказами, дуб був посаджений Штефаном Великим після перемоги над військом польського короля Альбрехта;
• парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва (Глибоцький, Петричанський, Просіцький, Карапчівський), засновані у XIX ст. На їх території зростають близько 40 видів цінних дерев та чагарників;
• урочище "Лісове озеро", мальовнича водойма штучного походження. Розташоване на краю лісового масиву, що прилягає до селища Глибока з боку села Червона Діброва, озеро є гарним місцем для відпочинку та рибальства.

Глиб

оцький район насичений пам'ятками дерев'яної архітектури. Тут зосереджені найбільш давні храми хатнього типу. Цей тип культових споруд характерний для Буковини і півночі Молдови.

Поряд з дерев'яними збереглися цінні пам'ятники кам'яного зодчества, адже в першій чверті XIX ст. у великих населених пунктах споруджувалися купольні храми, а в невеликих селах — більш прості, безкупольні. В них чітко проявилися типові для Буковини риси кам'яного зодчества: план-трилистник, невисока дзвінниця.

У Старововчинецькому ліцеї нині діє музей історії села Старий Вовчинець, де зібрано багато експонатів побутового характеру, зберігається велика колекція писанок. Музей завжди відкрито для відвідувачів.